Вы, слышите?! Иисус стучится.
Стучится Он уже давно.
Откройте дверь, как говорится,
Еще не поздно для умов.
Вы, слышите? Иисус стучится.
Но... занято в субботний час.
Мы много лет на этом месте -
Он заявился лишь сейчас.
Иисус пройдется в междурядье,
Присядет - здесь Мои друзья...
Но иногда Он слышит голос:
"Здесь в прошлый раз сидела я".
Вы слышите - Иисус стучится.
Но кто услышит стук в дверях.
Ведь нам среди церковной скуки
Вопрос важнее - "Как дела?"
Откройте дверь - Иисус стучится.
Но тишина. Все спят. Темно.
Проснувшихся же стражи спящих
За дверь вышвыривают вон.
Как боги стали триедины -
В трех масках - дом, работа, храм.
Похожи все, но различимы -
В одном есть правда, есть обман.
Куда идет отара Божья?
Куда ведет иной пастух?
Как в те года проходят годы,
Как в те века все тот же дух.
Устои охранять не надо,
Они уж попраны давно.
Враг среди сна всего народа
Давно сменил их на ярмо.
Не обольщайтесь - мы все те же,
Пришедшие от давних лет,
Готовые распять соседа
За то, что мыслей наших нет.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
